PISA - 2018

У 2018 році Міжнародна програма з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA) уперше протестує не тільки предметні знання учнів у читацькій, математичній і природничо-науковій галузях, а й дослідить їхню глобальну компетентність. Пояснюємо, що це та як цього навчити дітей.

      Проект PISA поводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року. У тестуванні беруть участь 15-річні учні, які навчаються не нижче, ніж у сьомому класі. Мета дослідження — визначити, наскільки учень зможе використовувати шкільні знання й уміння в умовах можливих життєвих труднощів і викликів. Раніше перевірка стосувалася трьох здатностей: до читання, математики і природничих наук. У 2018 році до них також долучать здатність до глобальної компетентності.

Україна вперше візьме участь у PISA наступного року. Однак із глобальної компетентності учнів не перевірятимуть. Цей блок буде доступний лише країнам, що проходять комп’ютерне тестування, а в Україні воно буде на папері.

Розуміння світових процесів та інших культур

Глобальна компетентність у розумінні PISA — це здатність сприймати місцеві, глобальні та міжкультурні питання, розуміти точки зору та світогляд інших, взаємодіяти з представниками різних культур і діяти задля колективного благополуччя та сталого розвитку. Для того щоб бути компетентними, учні мають отримати чотири головні блоки знань. Перший — розуміння світових процесів та культур.

Вчителі повинні зорієнтувати учнів у питаннях соціально-економічного розвитку різних країн, екологічної ситуації у світі, вирішення конфліктів та прав людини.

Під час викладання цих аспектів вчителів просять висвітлювати відмінності в думках і світоглядах, розкривати суперечливість таких понять, як «правда», «інформація» і «розвиток».

Як цього навчити?

Під час вивчення тем про економічне зростання країн запропонуйте учням принести до школи по одному предмету одягу і подивитися на етикетку, щоб побачити, де він був виготовлений. Варто пояснити дітям, чому багато відомих фірм переносять значну частину своїх потужностей у Бангладеш, наприклад.

Попросіть дітей пошукати на сайтах брендів одягу, які вони носять чи просто тих, що їм подобаються, інформацію про стандарти виробництва. Нехай кожен підготує невелику доповідь про те, як і де у світі використовується дитяча праця. Подивіться разом з дітьми невеликий документальний фільм про історію змін умов праці на виробництвах легкої промисловості.

Інформаційна грамотність та комунікація

Діти повинні вміти відбирати інформацію з різних джерел, ефективно комунікувати, з повагою ставитися до інших, незалежно від походження. А також пристосовуватися до різного культурного середовища та уникати ефекту «культурного шоку».

Як цього навчити?

Поділіть дітей на групи і запропонуйте кожній з них провести інформаційну кампанію з актуальних тем. Наприклад, про проблеми навколишнього середовища та про те, наскільки їхня школа теж причетна до його забруднення.

Запропонуйте дітям розробити стратегію того, як зберігати енергію в шкільних приміщеннях. Попросіть їх виготовити інформаційні буклети про стан екології у вашому місті чи селі, запропонуйте розповсюдити матеріали серед місцевих жителів.

Вміння мислити глобально

Діти повинні мислити глобально і звертати увагу не на відмінності між ними, а на спільні риси, що їх об’єднують. Потрібно навчити дітей висловлювати власну точку зору і вміти почути інших. Поважати свою незалежність і кордони інших людей. Учні мають розуміти значення таких понять, як «ізоляція», «насильство», «війна», «цькування».

Як цього навчити?

Створюйте на уроках дискусійні клуби. Пропонуйте для них відразу дві теми, що представляють різні точки зору. Наприклад: «В інтернеті не має бути цензури» і «В інтернеті необхідна цензура».

Дозвольте учням самостійно розділитися на дві команди — нехай кожен обере, яку точку зору хоче захищати. Запропонуйте командам аргументувати свою думку та переконати однокласників з іншого табору.

Запропонуйте дітям міжнародний проект. Доручіть їм сконтактуватися з учнями певної закордонної школи та підготувати разом доповідь про спільні та відмінні риси в системі освіти двох країн.

Повага до людської гідності

Учні повинні розуміти значення поняття «світогляд», а також уміти розрізняти повагу й толерантність. Саме під час навчання в школі у молодих людей формується світогляд, вірування та принципи, які залишаться з ними на все життя. Тому варто вчити дітей давати оцінку лише вчинкам людей, а не оцінювати їх самих.

Як цього навчити?

Запропонуйте дітям підготувати просто під час уроку коротенькі розповіді на тему «Що я відчув, коли вперше побачив людину, яка відрізнялася від мене». Попросіть учнів чітко проговорити, що саме їх вразило, здивувало, чому вони звернули на це увагу. Потім запропонуйте дітям поглянути на ситуацію з іншого боку — описати, якими їх самих побачили ті люди, що здалися їм дивними.

У 2018 році Україна вперше долучиться до Програми міжнародного оцінювання учнів – PISA.

Програма має на меті порівняти освітні системи близько 80 країн світу через вимірювання компетентностей учнів із читання, математики та природничих дисциплін, прямо не пов’язаних з оволодінням шкільними програмами. Крім того, велика увага у дослідженні PISA приділяється вивченню факторів, що впливають на успішне навчання учнів.

Дослідження PISA проводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року, шляхом тестування навичок і знань 15-річних учнів. Вважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і постають перед вибором професії і загалом майбутнього життєвого шляху. Однак PISA не перевіряє рівня навчальних досягнень учнів, натомість оцінює наскільки учень зможе використовувати знання й уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів.

Читацька грамотність визначається як здатність особи до широкого розуміння тексту, пошуку нової інформації, її відтворення та використання, інтерпретації змісту й формулювання власних умовиводів, осмислення й оцінювання змісту та форми тексту тощо.

Математична грамотність – це здатність особи до визначення й усвідомлення ролі математики в сучасному світі, надання добре обґрунтованих суджень, уміння використовувати математику в особистих цілях і в суспільному житті.

Природничо-наукова грамотність передбачає уміння пояснювати наукові явища, робити обґрунтовані висновки про них, усвідомлювати вплив науки і технологій на зміну матеріального, інтелектуального й культурного середовищ.

Крім оцінки предметних компетентностей, метою PISA також є визначення чинників, що впливають на рівень навчальних досягнень учнів у світі. Саме тому учасники Програми заповнюють анкету, що досліджує різноманітні аспекти їхнього життя. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.

Також відповідні анкети заповнюють і адміністрації закладів, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Мета такого анкетування – дослідити вплив на результати тестування учнів таких чинників як кваліфікація вчителів, навчальні плани, методики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка тощо.

Дослідження PISA здійснюється в три етапи (підготовчий, пілотний, основний). Під час підготовчого етапу відбувається переклад та адаптація тестових матеріалів, а також анкет для опитування учнів та адміністрацій навчальних закладів. Пілотний передбачає апробацію завдань та інструментарію дослідження до контексту країн-учасниць. В основний  період проводиться тестування, підготовка міжнародного та національного звітів.

Участь України в дослідженні PISA має кілька важливих аспектів. Зокрема,  отримання об’єктивної інформації про готовність молодих громадян до повноцінного життя в сучасному суспільстві відповідно до міжнародних стандартів; розуміння чинників, які впливають на ефективність освіти в країні; можливість приймати рішення та формувати національну освітню політику на основі реальних даних про стан вітчизняної системи освіти. Крім того, завдання PISA та методологія оцінювання їхнього виконання слугуватимуть практичним орієнтиром для освітян у становленні компетентнісної парадигми освіти в Україні.

В Україні відповідальність за організацію та проведення дослідження PISA покладено на Український центр оцінювання якості освіти. Національним координатором проекту є Тетяна Вакуленко, начальник відділу досліджень і аналітики Українського центру.

Виконання завдань дослідження щодо створення вибірки учасників, а також підготовки національного звіту за результатами дослідження покладено на Інститут освітньої аналітики. До участі в проекті PISA–2018 на різних етапах його підготовки й проведення залучені фахівці Національної академії педагогічних наук України, аналітичного центру CEDOS, Інституту модернізації змісту освіти, інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Детальну інформацію про PISA – рамкові матеріали, зразки завдань попередніх циклів, новини про стан підготовки до проведення дослідження в Україні – розміщено на офіційному сайті Програми в Україні: pisa.testportal.gov.ua.