Учнівське самоврядування

ОПИС  СИСТЕМИ  РОБОТИ
ОРГАНУ  УЧНІВСЬКОГО  САМОВРЯДУВАННЯ
CЛОБІДСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІ СТУПЕНІВ

    Становлення учнівського самоврядування у школі почалося з роботи ініціативної групи старшокласників, що запропонувала провести анкетування серед учнів школи з метою виявлення бажаючих включитись у творчу роботу. З бажаючих, шляхом демократичних виборів, була сформована  шкільна рада. На першому засіданні обрали голову та сформували робочу групу з розробки моделі майбутнього самоврядування, до якої, крім учнів.увійшли також педагог-організатор школи, класні керівники.

       При побудові моделі дитячого самоврядування була сформульована мета:            «Формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті; виховання громадянина – патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності; формування творчої особистості учня, свідомого ставлення до обов’язків; виховання поваги до національних цінностей нашого народу; вироблення навичок здорового способу життя; утвердження високих моральних цінностей, збереження повноцінного фізичного розвитку дітей, попередження злочинності.»

Завдання шкільної учнівської організації «Шкілляндія»:

·         залучення учнів до активної участі в житті школи;

·         розкриття, самовдосконалення та самореалізація особистості, її моральний та духовний ріст;

·         захист прав та інтересів членів своєї організації;

·         організація просвітницької роботи серед своїх однолітків;

·         організація життя та діяльності свого колективу;

·         підготовка до майбутнього життя, орієнтовний вибір професії.

Принципи діяльності шкільної учнівської організації «Шкілляндія»

• добровільності;

• творчої активності;

• самодіяльності;

• ігри та романтики;

• виборності органів самоврядування;

• змінюваності;

• педагогічного керівництва.

Організаційний блок шкільної учнівської організації «Шкілляндія»

Шкільне учнівське самоврядування має кілька рівнів:

І рівень — індивідуальний.

Кожний учень школи має право обирати й бути обраним в органи учнівського самоврядування з урахуванням особистого бажання й рекомендації класного колективу, а також виявляти ініціативу при проведенні будь-якої справи, як шкільної, так і класної.

ІІ рівень —  рівень первинного колективу.

Усі учні є членами класного колективу, тому основні питання, пов’язані з життєдіяльністю, вирішуються в первинному колективі. Усі члени класного колективу відповідно до своїх інтересів вибирають собі напрям діяльності, якою збираються займатись. Кожен класний колектив обирає лідера класу  шляхом голосування.     На цьому рівні учнівське самоврядування взаємодіє безпосередньо з класним керівником, який представляє інтереси педагогічного колективу та класного батьківського комітету. Для рішення найбільш важливих питань збираються збори учнів, батьків і вчителів-предметників, які працюють у даному класі.

ІІІ рівень — вищий рівень

Вищим органом учнівського самоврядування є  загальношкільна  конференція. Виконавчим органом – парламент (представники від 5-9класів обираються до 10 вересня), який складається з п’яти міністерств: освіти, спорту, відпочинку та дозвілля, інформації, суспільно-корисних справ. Головою учнівської організації є президент школи, який обирається в травні місяці на загальношкільних виборах  таємним голосуванням терміном на 1 рік. Кожне міністерство має свої обов’язки.

Міністерство освіти – контроль за навчанням, складання рейтингу навчальних досягнень учнів за кожен семестр, пропаганда навчання, перевірка стану підручників та зошитів учнів.

Міністерство спорту – організація та проведення спортивних заходів, проведення ранкової гімнастики та дня здоров’я, перевірка наявності спортивної форми.

Міністерство відпочинку та дозвілля – організація змістовного дозвілля учнів з урахуванням їх інтересів на основі ініціативи.

Міністерство інформації – інформування батьків, вчителів, учнів про події, які відбуваються в школі, підготовка та випуск стіннівок , плакатів, малюнків до свят.

Міністерство суспільно-корисних справ – здійснення контролю за пришкільною територією, пропаганда бережливого ставлення до шкільного майна.

Засідання парламенту проходять 1 раз на місяць, загальношкільні учнівські збори проводяться 1 раз на семестр. Загальношкільна конференція відбувається 1 раз на рік (у травні).

Зміст діяльності шкільної учнівської організації «Шкілляндія»:

·         пошук учнів з лідерськими якостями, визначення рівня та перспектив їх розвитку ;

·         робота над розробкою концепцій самоврядування;

·         проведення соціологічного опитування щодо пріоритетних напрямів роботи учнівського самоврядування;

·         робота над нагромадженням організаційного досвіду і розширенню ролі учнівського самоврядування .

Діяльність шкільного учнівського самоврядування

Учнівське самоврядування задовольняє основні вимоги до виховного процесу,  розвитку творчих здібностей  учня. У школі введено рейтингову систему. Щотижня парламент підводить  підсумки за такими критеріями:

·         запізнення на уроки;

·         поведінка на уроках та на перервах;

·         чергування у класі;

·         наявність спортивної форми;

·         участь класу у загальношкільних заходах.

За результатами рейтингу за тиждень найкращий  клас отримує перехідний вимпел.

Шкільний парламент є ініціатором і організатором загальношкільних масових заходів.